Питома теплоємність речовини

Унаочнення при викладанні фізики у школі є дуже важливим засобом покращення усвідомлення знань учнями. А ілюстрація у підручнику якраз і є одним з елементів унаочнення інформації отриманої з тексту. Адже психологи стверджують, що людина отримує левову частку інформації саме через зір. Тому помилка на малюнку має значно вищі "шанси" зафіксуватися у свідомості учнів і вплинути в подальшому на їхню долю...

У підручнику Фізика. 8 клас. (Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф  - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003) читаємо такий опис досліду (с. 26):

На наступній сторінці - малюнок:

А внизу сторінки - виноска, яка якось пов'язана з малюнком (адже зірочка стоїть саме біля підпису малюнка):

Створено всі умови, щоб описаний факт - залежність теплоємності тіла від речовини - дитина запам'ятала надовго. Але...

Коментар. Якщо колби поставити у кювету з водою, температура рідин зростатиме разом. Про це "потурбується" саме вода, в яку занурили колби. Якщо раптом температура однієї з колб трохи збільшиться, конвекційні потоки води перенесуть надлишок тепла в інші частини системи.

А щоб дослід вдався, потрібно було поставити колби на окремі однакові пальники або розігріті електроплитки. Тоді справді температура олії зростала б швидше.

І щодо виноски: не "об'єм олії повинен бути більшим", а маси олії та води повинні бути однакові (про що й написано у поясненні на першому малюнку). Інакше втрачається увесь сенс досліду.

Електрохімічний еквівалент

У підручнику "Фізика.9 клас" (Шут М.І, Мартинюк М.Т., Благодаренко Л.Ю. - К.; Ірпінь: Перун, 2009) на сторінці 105 є цікавий фрагмент:

Як бачимо, учень може за бажанням вибрати один з двох варіантів фізичного змісту електрохімічного еквівалента речовини. Треба лише попередити, що від цього залежатиме його оцінка!

Підказка: варіант "кількості речовини" - неправильний.

На сторінці 107 читаємо:

Знання, отримані на уроках хімії не повинні завадити учневі повірити, що гідрооксид натрію - це сіль. Адже текст написаний дуже переконливо. Та й описані у цьому ж абзаці подробиці будови електролітичної печі, згадка про розчин глинозему в кріоліті і роль алюмінію в літакобудуванні не дадуть занадто зосередитись на такій "дрібниці".

Підказка: натрію гідроксид - не сіль, а луг.

Написання шкільного підручника - справа непроста. Автору, крім бездоганного володіння фактичним матеріалом, доводиться дотримуватися вимог навчальних програм, враховувати вікові особливості учнів. Адже без цього підручник буде практично непридатним до використання і докладена праця (а це іноді роки!) не принесе очікуваного задоволення.

Саме тому на ниві підручникотворення, крім авторів, працюють технічні й літературні редактори, проводяться експертизи за участі авторитетних фахівців та вчителів-практиків, здійснюється апробація у навчальних закладах.

Проте, попри всі зусилля задіяних у процесі людей, помилки у шкільний підручник іноді проникають. Про це написано багато статей, у дискусіях щодо вдосконалення системи підготовки підручників зламано немало списів. Але ж, як відомо, помилок не припускається лише той, хто нічого не робить.

Тому й виникла думка розпочати публікацію повідомлень про "найцікавіші" помилки, виявлені у підручниках фізики. Автор аж ніяк не ставить на меті шукати винних. Помилки можуть виникати на різних етапах роботи, та й навряд чи когось особливо зацікавить, хто конкретно "проморгав" зайву кому у тексті.

Основна мета: допомогти вчителю-практику зорієнтуватися у змісті підручника при підготовці до уроку, оскільки це, на жаль, не завжди просто. Добре, якщо на цей блог звернуть увагу автори згаданих підручників і врахують виявлені огріхи в разі перевидання своїх книг.